05 Квітня 2013, 01:51

Музей мистецтв Прикарпаття відкрив виставку Михайла Зорія , присвячену 105-й річниці від дня народження художника. Експозиція представляє близько 40 портретів, пейзажів та замальовок митця з фондів Музею. Серед них - автопортрет художника на червоному фоні та портрет українського диригента Дмитра Котка, який вперше представлено з приватної колекції.

.

«Це третя виставка художника Михайла Зорія в нашому Музеї. Після першої експозиції, яка відбулась ще за життя митця, у 1995 році, нам вдалось придбати 14 його картин. Пізніше Музей закупив ще 30 творів, які свого часу справили велике враження на творчих людей міста. Ці роботи увійшли в нашу експозицію», - повідомила науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття Ганна Шеремет. За її словами, творчий діапазон художника був надзвичайно широкий. Він займався графікою, монументальним живописом, портретами. Талант митця відзначали ще в роки його дитинства. Коли Михайло Зорій навчався у Краківській академії мистецтв, громада Станіславова виплачувала йому стипендію у 50 злотих. У Польщі Зорій брав участь у реставрації костелу св. Норбета, після повернення – разом з Сорохтеєм та Нарбутом працював у театрі імені Тобілевича, у 89-му - створив проект пам’ятника «Розстріляне серце України», що в Дем»яновому Лазі.

.

В історію Івано-Франківська Михайло Зорій увійшов як автор пам’ятника композитору Денису Січинському, створеному у далекому 43-му. Очевидці тих подій переказують, що Михайло Зорій побачив цей пам’ятник уві сні. Його остання воля – встановити навколо пам’ятника Січинському огорожу у формі нотного стану. На ній – ковані ноти з відомих творів композитора. Проект огорожі виготовили в 90-х роках. Втім, влада міста так і не дала дозвіл на її спорудження. Нині науковці відзначають, багато робіт Михайла Зорія були втрачені, коли він перебував на засланні у таборах далекого Сходу.


. Припускають, на художника доносили через те, що він працював над монументом жертв більшовизму. Попри важку долю Михайла Зорія пам’ятають ерудитом, інтелектуалом, педагогом та «неголослівним патріотом». Кажуть, ще у 90-х він жартував, що вже давно співає «…вже воскресла Україна», замість слів «…ще не вмерла Україна».

Бріз



Відвідайте також:


Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича

Музей села «Криворівня»

Музей «Хата-Гражда» гуцульської господарки