02 Червня 2009, 10:55

Два дні поспіль на зламі весни та літа у старовинному гуцульському селищі Печеніжині на Коломийщині проходив XII міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Коломийка-2009», який зібрав під своє крило десятки мистецьких колективів з іІано-Франківщини, Тернопілля і Львівщини, а також із Румунії, Білорусі та Молдови. Два дні поспіль лунали у мальовничому урочищі «Діброва», неподалік пам’ятного знака славному опришкові, уродженцеві цього старовинного гуцульського селища Олексі Довбушу, запальні коломийки та вокально-етнографічні композиції тощо.

Із самісінького ранку на центральній вулиці Печеніжина, яку навпіл перетинає норовливий Прут, весело та гамірно. Одягнені у святочні гуцульські строї нащадки українського Робін Гуда хлібом і сіллю, запальними коломийками вітають гостей цього велелюдного свята. Та примовляють: «Співаночки мої любі, коломийки щирі, даруємо їх від серця, наші гості милі». Поспішають цього не по-весняному прохолодного ранку до Печеніжина на свято коломийки і гуцули із сусідніх Вербіжа, Рунгур та Слободи, аби із господарями цього чарівного села з головою пірнути у могутню життєдайну стихію гуцульської автентики, пригадати звичаї, традиції й обряди дідів та прадідів, які вміли не тільки випасати овець на полонинах і добувати із землі чорну ропу, а й творити коломийку, якій, як стверджують поважні вчені, понад чотири тисячі літ.

Спілкуємось із членом оргкомітету XII міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю «Коломийка-2009», головним редактором коломийського часопису «Вільний голос» Ольгою Гаврилюк.

— Уже вдванадцяте Коломийщина зустрічає гостей на святі коломийки. Вперше на наших теренах це свято відбулося рівно 20 років тому в Корничі, — каже О. Гаврилюк. — Потім столицею коломийки стала Коломия. І ось тепер уже вдруге гостей цього фестивалю зі статусом міжнародного вітає Печеніжин. Ви можете запитати: чому саме Печеніжин, а не, скажімо, Рунгури чи Вербіж? А мабуть тому, що у Печеніжині здавна не тільки виварювали сіль, а й виспівували коломийки. Бо тут, де, як зазначив літописець, Червоної Руси підкова золота, із ранніх літ та аж до тризни кохалися в музиці. А відтоді, як нашому Печеніжину було надано королівський привілей, про мистецькі таланти його жителів заговорили по всіх горах та долах...

Наближається урочиста мить. На подіум фестивальної сцени виходять представники обласної та місцевої влад, священики, а також гості з далекого повітового польського містечка, побратима Коломиї — Бартощиць, що на Мазурах. Звертаючись до присутніх з вітальним словом голова польської делегації староста Бартощиць Збігнєв Надольки каже:

— Ми подолали не одну сотню кілометрів, аби зустрітись із вами на цьому прекрасному святі, що випромінює тепло ваших сердець. Нас буквально зачарувала ваша запальна гуцульська коломийка, що лунає звідусіль. Вона по вінця переповнена фольклором індоєвропейських народів. Тішить те, що тут, у передгір’ї Карпат, на межі цивілізацій, як ніде інде збереглася недоторканою душа української людини, що прагне свободи та гармонії з навколишнім світом...

Ще мить, і на сцені з’являється хорова капела Печеніжинського будинку культури. Піснею про Олексу Довбуша господарі свята розпочали запальну фестивальну феєрію. А самодіяльні артисти фольклорного театру української пісні та обряду «Ватра» з Білорусі подарували галичанам в’язанку пісень і танців, об’єднаних у вокально-танцювальну композицію «На сільській вулиці». А гуцули із села Бістра, що у повіті Марамуреш (Республіка Румунія), потішили «Співанками про тещу», гумористичними та весільними коломийками, народженими в українських селах по той бік Карпат...
До пізнього вечора лунали над Печеніжином запальні гуцульські, подільські та бойківські коломийки. А наступного дня, в неділю, у всіх церквах Коломийщини відбулися святкові богослужіння й далі тривав фестиваль «Коломийка-2009». У Печеніжині заслужений артист України М. Савчук, композитор-фольклорист М. Тимофіїв та автентичні виконавці-коломийкарі дивували учасників свята своїми талантами.

http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[cat]=4&tx_ttnews[tt_news]=6358&tx_ttnews[backPid]=24



Відвідайте також:


Музей екології та етнографії Карпатського краю

Громадський музей села Вербіж

Музей "Українська старовина"