25-26 лютого у селищі Більшівці проходитиме міжнародна наукова конференція на тему відбудови та реставрації однієї із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. – костелу Благовіщення ХVІІІ ст. Учасниками наукової конференції будуть представники Міністерства культури Республіки Польщі, зокрема, міністр Богдан Здроєвський, представники сенату РП Богдан Міхал Борусевич, Лукаш Абгарович, заступник Міністра культури України Микола Яковина, голова Державної служби з питань національної культурної спадщини Микола Кучерук, представники науково-дослідного інституту пам’ятко-охоронних досліджень України, а також науковці Києва, Львова, Івано-Франківська, українські та польські журналісти.

Костел Благовіщення в Більшівцях збудований у 1624 році ченцями ордену кармелітів, запрошеними до села польським гетьманом Мартином Казановським.

Більшівцівський костел — одна із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. Його величавий силует разом із монастирем кармелітів творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі. Історія костелу тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана М. Казановського — власника Більшівців від 1617 р. Він, власне, і став фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря у 1625 р.

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф. Проте йому не вистачило коштів і тільки 1717 р. полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу. Після смерті полковника 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких. Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви князів Яблоновських. Поряд з костелом відбудовували і келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив Львівський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення. Без сумніву, костел Благовіщення в Більшівцях — це одна з найкрасивіших пам’яток сакрального мистецтва Галичини ХVІІІ ст., що збереглася донині. На основі науково-проектної документації, яку розробили спеціалісти Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» 2002 року, розпочато реставрацію костелу і монастирсько-го комплексу при ньому. Монастир кармелітів тривічкових збудовано у першій половині ХVІІ ст. на високому пагорбі. Через деякий час його разом з костелом обвели мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала двох метрів, а ширина — близько метра. Від монастиря залишився тільки західний корпус келій, східці з підпірними стінами та західна в’їзна споруда. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, які розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в’їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (другий поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря – це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько десяти метрів.

У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Про це свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни. За описом 1788 р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до Бернардинського костелу у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римокатолицької парохії.

Станом на серпень 2009 р. костел реставрується за кошт програм Міністерства культури Польщі.

http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=10777