12 Жовтня 2009, 10:58
14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у Культурно-мистецькому центрі «Є» у Івано-Франківську відбудеться перший літературний фестиваль імені Тараса Мельничука, присвячений 70-річчю поета-політв’язня.

За задумом організаторів, «започаткований на Прикарпатті Мельничуківський літературний фестиваль покликаний прислужитися розвиткові української культури, вихованню доброго естетичного смаку та посприяти «просуванню» молодих авторів».

Серед учасників фестивалю відомі літератори Іван Андрусяк, Олег Лишега, Степан Процюк, Іван Ципердюк, Галина Петросаняк, Віктор Неборак, Тарас Прохасько та інші.
Для молодих митців буде проведено літературний слем, у якому зможуть взяти участь усі охочі.

Довідка
Тарас Мельничук народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення десятирічки працював коректором районної газети «Радянська Гуцульщина», далі – в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської Армії. 1958 року вступає до Чернівецького держуніверситету. На третьому курсі покидає навчання, їде за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964 року знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року його відраховують. Після цього працює в редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 року у видавництві «Карпати» виходить перша збірка віршів «Несімо любов планеті». У 1968 році вступає на заочне відділення Московського літературного інституту. З 1972 по 1975 був несправедливо позбавлений волі. Далі – 2 роки адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. З 1987 року працював слюсарем-машиністом на Одеській залізниці. Останні публікації – в івано-франківській обласній газеті «Комсомольський прапор» та журналі «Україна» (1989, № 6). «Князь роси» – друга збірка поета, яка виходить після більш як двадцятирічної перерви. Знаходився під наглядом органів безпеки. Останні роки жив у місті Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року. Похований на родинному обійсті у селі Уторопах.

http://zik.com.ua/ua/news/2009/10/08/199429



Відвідайте також:


Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева

Краєзнавчий музей «Бойківщина»

Кімната-музей Героїв ОУН-УПА