В Івано-Франківському обласному художньому музеї відкрито персональну виставку митця Михайла Тимчука. Кількадесят нових робіт «житимуть» у колегіаті до 1 січня і подарують вам настрій авторських рефлексій.

Його полотна, його експерименти з розписом на тканині дехто означує як роботи у стилі фовізму (по-французьки — «дикий»). Є такий стиль — відгалуження постімпресіонізму, щоправда, тодішні митці його не сприйняли. Чи слово «дикий» їм не заімпонувало, чи ще щось, але термін таки залишився, хоч і не став надто популярним. Сам автор не задумується над визначенням, а лише захоплено розповідає, що його творчість — то є експеримент з технікою, експеримент з матеріалами, експеримент у процесі творення картини.

«Життя занадто коротке, щоби я когось наслідував, тому ніколи не намагався скопіювати ту чи іншу художню манеру. Загалом усі ці роботи є студійними, вони створені з ескізів пленерних робіт. На пленері я «роблю живопис», а після цього в майстерні шукаю нову техніку. Завдяки такому підходу, як на мене, роботи стають глибшими. Митець має відчути енергію, зрозуміти і побачити колір, як падають тіні, а це легше робити в майстерні. Моя техніка творить відтінки, адже весь живопис тримається на кольорі, і власне такі експерименти додають відчуття, ніби колір сам по собі рухається і створює нову картину», — розповідає художник.

«Михайло Тимчук — представник підкарпатської школи, котрий ввійшов у XXI століття з цікавим творчим доробком. У його пейзажах запаморочливі барви і музичне пульсування, де напруженість форми творить динамічне тло реалістичного душевного стану», — так характеризує творчість Тимчука його наставник і директор художнього музею Михайло Дейнега.

Відвідувачі виставки кажуть, що вони відчувають аромат особистої свободи автора, набираються нестримної енергії від кольорів, котрими буяють роботи, а дехто, навпаки, сповнюється елегійним спокоєм і справжньою мовчазною радістю. Це лише декотрі свідчення молодих відвідувачів виставки — майбутніх художників, котрі поділилися з нами особистими відчуттями. Власне, за свіжими відчуттями варто йти до художнього музею.

і ще одне спостереження. Поза енергією, дикою динамікою кольору, розкішною фактурою робіт Михайла Тимчука можна віднайти сюжет — лінії міста, котре добре знаєш, обриси рідних будівель, відчути пахощі улюблених квітів. А де сюжет, там уже й історія або казка. Після споглядання художніх робіт вона завжди у кожного своя. Картини Михайла Тимчука можуть розповісти багато дивовижних історій, вони навіть можуть повернути втрачений колір вашим снам.

газета "Галичина"